«Музей», це і є музей. Тут можна подивитися на різні артефакти землі Подільської. Старожитності, археологічні знахідки, предмети побуту, декоративно-прикладного мистецтва тощо... Все це розбито по тематичних «вітринах» і супроводжується максимальною кількістю роз’яснень. Планується виставити і роботи сучасних митців Городоччини (тож заходьте частіше).
Відкриває нашу віртуальну виставку експозиція археологічних знахідок княжлї доби з давньоруського урочища «Камлай», що лежить біля сіл Остапківці та Кузьмин.
«Свої» Гроші
Бони Товариства цукрових заводів "Городок". 1919 рік. У наших краях, свого часу, вони мали більшу популярність, ніж карбованці Української держави, гетьмана Скоропадського, та гривні УНР (не кажучи вже про нікчемні совєцькі "деньзнакі"), бо забезпечуваличя "білим золотом".
Нове Поріччя – палац та пиво
Сьогодні Нове Поріччя - одне із звичайнісіньких сіл. Ні тобі яскравих пам’яток історії, ні якихось інших особливих цікавинок. Природа, правда гарна. Але де у нас, на Поділлі, «негарну» знайдеш? А, от, колись...
А колись там було багато чого. У першу чергу це стосується палацу магнатів Скибиневських. Сьогодні про його красу і велич нагадує лише малюнок славетного білоруського художника Наполеони Орди. Під час революції, як то часто було, селяни палац зруйнували «до основанья».
Від грандіозного палацового комплексу залишився лише флігель. Наразі там сільська школа. Через специфічну архітектуру її називають «рогатою». Збереглися ще й жалюгідні залишки грандіозного парку.
Від Скибиневських, крім «рогатої школи», до наших часів дійшло і кілька цікавих високохудожніх надгробків, що стоять біля костелу в Городку. На жаль, найгарніший - Віктора Скибиневського, зберігся дуже пагано. Деталі пам’ятників відлиті з чавуну. З часом кріплення зіржавіли, багато фрагментів відпало. На жаль, полагодити високохудожні надгробки ніхто тоді не здогадався. З часом деталі пропали. Сьогодні це щось незрозуміле, а ще рокыв 20 тому пам’ятник нагадував мініатюрний готичний храм з високим і дуже красивим шпилем. Пропала і чавунна плита з портретом та епітафією. Збереглося лище її чорно-біле фото.
Ще Н.Поріччя було відоме своїи великим пивзаводом. Пивовари добре знають, що для виготовлення доброго пива важлива якість води. Родовище такої є під селом. Порічанське пиво поставляли, як до Петербургу та великих міст імперії, так і за кордон. Від велетенського заводу до наших днів дійшло кілька невеликих підсобних приміщень, та грандіозні підвали. А ще оригінальні пляшки - на них зображено лева з кухлем пива верхи на діжці (правда лев більше нагадує мавпочку). В музеї ви можете побачити, як пляшки, так і колекцію пивних етикеток. За це дяка сайту «Про пиво Российской империи»
На початку Першої світової обладнання евакуювали (наш район був у прифронтовій зоні). Пізніше, наш хазяйновитий нарід, розвалив цехи та розтягнув по своїх хазяйствечках каміння та цеглу.
Королівський привілей на ярмарки в Городку
Станіслав Август з Божої ласки король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Пруський, Мазовецький, Жмудський, Смоленський, Сиверський і Чернігівський
Інформуємо цим Листом Привілеєм Нашим, кожному зокрема, кому це знати належить. Що доброчинності Нашої Королівської, узнаючи справу пильною, різними способами помножувати добро і маєтки Підданих Наших, тому охоче прихилились на прохання Яна Замойського, воєводи подільського, до Нас направлене, щоб Ярмарки до Містечка Городка Бедрихівського, що лежить в Подільському воєводстві і є його спадкоємним, надати і назначити хотіли. Перший ярмарок на свято Святого Антонія. Другий на свято Святої Анни. Третій на свято святого Роха. Четвертий на свято Святого Франциска. П’ятий на свято Святого Миколая, на всі часи надаємо і назначаємо без перешкоди також в найближчих Містах та Містечках, в яких раніше за Привілеями в тіж самі дні Ярмарки відбувались. На Ярмарки до вище зазначеного містечка Городка Бедрихівського названого, можна буде кожному продавцеві, і кожному іншому приїздити, приводити коні, рогату худобу і нерогату, стадами і поодинці приводити, це все продавати, купувати, обмінювати речі на речі, товари на товари замінювати, і різні переговори на Ярмарках можна вести вільно і безпечно приходити, приїзджати із них повертатись в описаному праві, не допускати тільки таких, котрі Права в спілкуванні з добрими віддаляють і цього забороняють. Право Наше Королівське Речі Посполитої і Католицького Костелу, щоб ці Ярмарки в урочисті Свята чи Неділі не відбувались, а тільки на другий день після Свята чи Неділі, застерігаємо. Для сильнішої віри біля підпису руки Нашої Печатку Королівську притиснути наказали. Привілей даний у Варшаві, дня 13, місяця травня, Року Божого 1788, Правління Нашого 34 року.
Станіслав Август Король
Привілей, який надає Ярмарки до Містечка Городок Бедрихівський, що лежить в Подільському Воєводстві, і є спадковим Яна Замойського, воєводи подільського.
(Переклад з латини Олександра Загурського)
Старий Городок (малюнки Станіслава Гуменюка)
Малюнки С. Гуменюка кінця 40-х, початку 50-х рр. Старий млин. Капличка на цвинтарі. Костел Св. Анни.
