Біля села Остапківці на землях Кузьминської сільської ради знаходиться давньослов’янське городище. От що про нього писав у ХІХ столітті відомий знавець подільських старожитностей Юхим Сіцінський:

«Въ версте отъ села къ ю., на правомъ берегу рч. Смотрича, въ местности, называемой Камлай, въ лесу находится городище, называемое народомъ Замчысько. Помещается оно на холме имеетъ овальную форму, окружено громаднымъ валомъ и занимаетъ около десятины пространства. По склонамъ холма съ двухъ противоположныхъ сторонъ городища находятся два очень глубокіе рва, идущіе параллельно валу: одинъ глубиною почти въ десять саженъ, а другой, находящійся у самаго подножія холма, глубже перваго. По бокамъ горы видна дорога, которая вела на верхъ. Городище покрыто густымъ лесомъ. Народъ гoвopитъ, что здесь жилъ какой-то народъ, который за грехи провалился въ землю со всеми постройками. Здесь, говорятъ, на Пасху слышенъ подземный звонъ колоколовъ. По народному сказанію, въ этомъ городище скрыто много бочекъ золота и оружія».



(При кліку фото збільшиться, там же й детальний опис артефактів)

Насправді це городище – залишки середньовічної укріпленої феодальної садиби. Вона, як і більшість їй подібних, загинула в ХІІІ столітті, під час нашестя орд Батия.

Городище грабували, принаймні, двічі – під час навали орди та зовсім недавно. Влітку 2000-го року предсставники відділу охорони культурної спадщини Городоцького р-ну «зігнали» з урочища велику групу «чорних археологів». Що цікаво – «копачі» були громадянами Німеччини! Один з них був вихідцем з України, а інший – «чистокровний арієць». На них працювала землекопами ціла група місцевих підлітків.


«Ми тоді не захотіли передавати справу до міліції, - розповів «Невідомому Поділлю» Ігор Олійник, учасник тіх подій, - Шкода стало дурних хлопчаків, які хотіли трохи підзаробити». Тож полонених «Фріців» тоді відпустили з миром. Звичайно ж, вилучивши всі «трофеї». Сьогодні врятовані від грабіжників артефакти «Камлаю» представлені в Городоцькому краєзнавчому музеї та у нас на сайті.


На жаль, в у другій половині 2000-х значна частина «трофеїв» з музею пропала . Тоді ж зникли і ескізи Яблонської до її знаменитої картини «Хліб». З втраченого найбільш цікавим було денце від якоїсь посудини з клеймом майстра. Це було схематичне зображення чоловіка з довгими обвислими вусами та оселедцем. Дуже цікава ілюстрація до питання, хто є справжніми спадкоємцями Давньоруської держави – «хохли»-українці, чи бородаті нащадки угро-финських племен?



Бій за городище був досить жорстокий. Про це свідчить велика кількісьть наконечників стріл (значна частина останіх теж зникла з музею). Там також було знайдено і кілька бойових сокир (теж потім зникли). Також в ямах, залишених «чорними копачами» добре було видно шар чорного попелу.

На жаль, справжні археологи це городище ще не досліджували.