” VIIЧIII ст. до н. е. у степових районах ѕ≥вн≥чного ѕричорномор'¤, на територ≥њ сучасноњ ѕ≥вденноњ та ѕ≥вденно-—х≥дноњ ”крањни, а частково ≥ в  риму панували ск≥фськ≥ племена. ¬они займали значну територ≥ю в≥д низин ƒунаю до гирла ƒону ≥ ѕриазов'¤. Ѕ≥льш≥сть сучасних досл≥д≥нин≥њв вважаЇ, що формуванн¤ ск≥ф≥в в≥дбулос¤ внасл≥док взаЇмод≥њ ¤к м≥сцевих (к≥ммер≥йських), так ≥ прибулих (≥ранських) кочових племен. ѕрих≥д цих кочових племен у причорноморськ≥ степи датуЇтьс¤ звичайно к≥нцем VIIIЧVII ст. до н. (”вага, б≥льше фото розкопок курган≥в див≥тьс¤ у в≥дпов≥дному розд≥л≥ "‘отогалерењ")

јрхеолог≥чна експедиц≥¤  амТ¤нець-ѕод≥льського державного ун≥верситету у 2007 роц≥ розпочала досл≥дженн¤ курган≥в ск≥фського часу (V≤≤ ст. до н.е.) б≥л¤ с.≤ванк≥вц≥ та —пас≥вка √ородоцького району.

÷i кургани згадуютьс¤ в л≥тератур≥ з к≥нц¤ ’≤’ст. (б≥л¤ с.≤ванк≥вц≥ значивс¤ один курган, а б≥л¤ с.—пас≥вка -7). ¬ процес≥ тривалих с≥льськогосподарських роб≥т насипи розорювались ≥ на початок 2007 року залишалось лише два ≥з них, ¤к≥ ще не зазнали серйозних пошкоджень. ѕроте ≥ вони весною 2007р. були пограбован≥ нев≥домими особами. « приводу цього були складен≥ акти за участю представник≥в в≥дпов≥дних районних ≥ обласних орган≥зац≥й. ўоб не допустити повноњ руйнац≥њ памТ¤ток, було прийн¤то р≥шенн¤ про њх р¤т≥вн≥ розкопки.

≤ванковецький курган великих розм≥р≥в Ц д≥аметр 60м, висота 4,5м. Ќасип, загальним обТЇмом понад 6000куб.м, складаЇтьс¤ ≥з земл≥ та кам≥нн¤. ≈кспедиц≥њ вдалос¤ частково розкрити центральну частину кургану, де ви¤влено сл≥ди поховального склепу. «береглис¤ залишки, впушених у грунт стовп≥в, ¤к≥, у два р¤ди з кожноњ ≥з стор≥н, п≥дтримували у св≥й час ст≥ни та перекритт¤ ≥ камТ¤на п≥длога. —клеп був оточений валом ≥з камен≥в. « п≥вдн¤ у валу був вх≥д до склепу у вигл¤д≥ камТ¤ного помосту, обмеженого з двох бок≥в камТ¤ними ст≥нами.



’оча памТ¤тка пограбована, все ж таки трапл¤ютьс¤ окрем≥ знах≥дки ( бронзов≥ ≥ зал≥зн≥ наконечники стр≥л, глин¤ний та к≥ст¤ний посуд тощо). ѕроте ц≥нн≥сть нав≥ть не в тому, а, у першу чергу, в ориг≥нальн≥й конструкц≥њ насипу, ¤ка Ї ун≥кальною в своЇму род≥ ≥ д≥йшла до нас через 2700 рок≥в.

” ≤ванковецькому курган≥ знаходилась гробниц¤ ¤коњсь знатноњ особи того часу ( вожд¤ плем≥нного обТЇднанн¤, цар¤ ≥ т.п.), ≥ розкопки його необх≥дно продовжити.

—пас≥вська курганна група знаходилась п≥вденн≥ше села. “ам вдалось знайти лише один нерозораний курган та слабк≥ обриси ще трьох. ” 2007 роц≥ досл≥джено один ≥з них. «емлекамТ¤ний насип був сильно пошкоджений. …ого висота становила 0,5м, д≥аметр 20х25м. ¬ центр≥, розм≥ром 10х10,5м, було ви¤влено скупченн¤ кам≥нн¤. ѕ≥зн≥ше зТ¤сувалось, що у центр≥ кургану розташовувалась поховальна камера, заповнена перепаленим до оранжевого кольору шаром земл≥ ≥ глини, а п≥д ним знаходилась дол≥вка. ¬она була вимощена камТ¤ними плитами у 3-5 шар≥в. Ќа п≥длоз≥ було знайдено 4 миски, горщики, один з ¤ких був використаний п≥д урну з т≥лоспаленн¤м, 6 бронзових наконечник≥в стр≥л, к≥лькасот зал≥зних панцирних пластин, бронзова шпилька ≥ к≥лька дес¤тк≥в пастових намистин.

ƒосл≥джен≥ кургани, не дивл¤чись на пограбован≥сть, ви¤вились ц≥кавими в план≥ розум≥нн¤ поховального обр¤ду м≥сцевих племен V≤≤-V≤ ст. до н.е. ќтриманий матер≥ал даЇ можлив≥сть по-новому трактувати р¤д питань давньоњ ≥стор≥њ краю.

” 2008 року досл≥дженн¤ продовжилис¤Е

ќсновним у ≤ванковецько-—пас≥вськ≥й груп≥ Ї курган п≥д є9.

ЌагадаЇмо, що у 2007р. було розкрито центральну частину насипу, де ви¤влено сл≥ди деревТ¤ного склепу ≥ камТ¤ний вал, ¤кий його оточував. ќск≥льки даний курган за своњми конструктивними особливост¤ми Ї ун≥кальною спорудою, то вивчаЇтьс¤ питанн¤ про його можливу реконструкц≥ю ≥ створенн¤ тут музейного комплексу.

” 2008 роц≥ на курган≥ проведен≥ де¤к≥ роботи по консервац≥њ памТ¤тки, в≥дновлено камТ¤ну дол≥вку склепу, поставленн≥ опорн≥ стовпи, укр≥плено камТ¤ну ст≥ну коридору тощо.

—пас≥вська курганна група знаходитьс¤ п≥вденн≥ше села, там у попередн≥й р≥к вдалось розкопати один курган ( є1), а у 2008 ще два - є4 та є8. ѓх землекамТ¤н≥ насипи були сильно пошкоджен≥, а у одному ( є8) з≥¤ла граб≥жницька ¤ма, зроблена у 2007р.

Ќасип кургану є8 був п≥довальноњ форми. ¬исота б≥л¤ 1.5 м., д≥аметр 24х20 м. ѕри досл≥дженн≥ площу кургану розбили на чотири сектори, залишивши дв≥ взаЇмо перпендикул¤рн≥ бровки. Ѕуло зТ¤совано, що насип м≥стить в соб≥ камТ¤н≥ конструкц≥њ у вигл¤д≥ валу, ¤кий колом оточуЇ центр, де знаходилось саме захороненн¤. ƒ≥аметр валу по зовн≥шн≥й л≥н≥њ становив близько 11 м, ширина в≥д 2 до 3 м, висота до 1 м. ƒл¤ похованн¤ у центр≥ кургану було викопано ¤му завглибшки 2.5м., розм≥ром б≥льше 2х3м.

√раб≥жники зруйнували центральну частину кургану √- под≥бною ¤мою з≥ сторонами 5х2.5м, вв≥йшли в поховальну камеру ≥ повн≥стю очистили њњ.

ѕри розчистц≥ вдалос¤ знайти окрем≥ фрагменти посуду ранньоск≥фського часу (V≤≤-V≤ ст. до н.е., бронзовий дволопатевий наконечник стр≥ли, де¤к≥ людськ≥ к≥стки. ѕоховальна камера зазнала д≥њ вогню

 урган є4. …ого висота становила 0,3м, д≥аметр 12м. ¬ центр≥, розм≥рами 10х10м, було ви¤влено скупченн¤ кам≥нн¤, п≥д ¤ким, ¤к ран≥ше зТ¤сувалось, у центр≥ кургану розташовувалась деревТ¤на поховальна камера розм≥рами 3х3м, дол≥вка ¤коњ була вимощена камТ¤ними плитками. ” п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥ њњ ви¤влено перепалений до оранжевого кольору шар земл≥ ≥ глини. ѕо кутах з ор≥Їнтац≥Їю по сторонах св≥ту, знаходились 4 ¤ми д≥аметром б≥л¤ 1,10х1.20м., глибиною б≥л¤ 1 м. ¬ п≥вденн≥й частин≥ курганноњ поверхн≥, м≥ж зовн≥шн≥м к≥льцем та поховальною камерою було ви¤влено ще 3 похованн¤. ѕри розчистц≥ знайдено фрагменти посуду.



” 2009роц≥ продовжилис¤ стац≥онарн≥ досл≥дженн¤ курган≥в б≥л¤ с≥л ≤ванк≥вц≥-—пас≥вка. ≤з досл≥джених в ”крањн≥ курган≥в цього часу таких споруд, практично, нев≥домо. ƒе¤к≥ аналог≥њ можна знайти у в≥ддалених рег≥онах ™враз≥њ (јлтай , ѕ≥вн≥чний  авказ), що вже само по соб≥ викликаЇ неаби¤кий ≥нтерес ≥ вимагаЇ по¤сненн¤. ÷е, по сут≥, Ђукрањнська п≥рам≥даї, ¤ку ми можемо втратити через недбал≥сть. ѓњ не можна просто так роз≥брати, а сл≥д зберегти дл¤ наступних покол≥нь шл¤хом музеЇф≥кац≥њ ≥ разом з ≥ншими курганами, ¤к≥ розташован≥ пор¤д, перетворити в екскурс≥йний обТЇкт. ÷ьому спри¤Ї ще й те, що вс≥ кургани знаход¤тьс¤ б≥л¤ асфальтованоњ автомоб≥льноњ траси, безпосередньо в район≥ —атан≥вського курорту, ¤кий в≥дв≥дують не т≥льки громад¤ни нашоњ, а й ≥ноземних держав.

ќкр≥м цього, в околиц¤х с≥л ≤ванк≥вц≥- ринцил≥в по обох берегах «бруча Ї к≥лька компактно розташованих городищ V≤≤ст. до н.е. та ’-’≤≤≤ст. н.е., на ¤ких проводились досл≥дженн¤ у 70-80-х роках ≤нститутом археолог≥њ јЌ —–—–. ÷е спонукаЇ в межах Ќац≥онального парку Ђѕод≥льськ≥ “овтриї створити туристично-запов≥дну археолог≥чну зону.

—творенн¤ такого музейного комплексу спри¤ло б попул¤ризац≥њ нашого краю, виховувало б патр≥отизм у молодих людей, формувало б широкий св≥тогл¤д ≥ повагу до свого минулого. ƒосв≥д такоњ роботи Ї у багатьох Ївропейських крањнах. ћинутьс¤ нин≥шн≥ економ≥чн≥ ≥ пол≥тичн≥ негаразди, прийде матер≥альне благополучч¤, тод≥ наш≥ нащадки по-≥ншому будуть ставитись до своЇњ ≥сторичноњ спадщини. Ќаше завданн¤, хоча б частково, зберегти њњ дл¤ них, вр¤тувати те, що не до к≥нц¤ загублено.

јнатол≥й √уцал (археолог, м.  .-ѕод≥льський)